Дональд Трамп, який згодом обійняв посади 45-го та 47-го президента США, вперше побував у Росії (тоді ще СРСР) у липні 1987 року. Цей візит, який на перший погляд мав суто ділову мету — обговорити проєкт будівництва елітного готелю в Москві, — згодом став об’єктом пильної уваги та домислів. Багато хто почав припускати, що радянська розвідка, зокрема КДБ, могла використати цей епізод для впливу на перспективного американського бізнесмена. Що ж відомо про цю подорож, як КДБ могло маніпулювати Трампом і які наслідки це могло мати для Сполучених Штатів? Спробуймо розібратися.
Подорож до Москви: Передумови та Мотиви
У 1987 році Дональд Трамп уже був відомим нью-йоркським магнатом у сфері нерухомості, чия популярність стрімко зростала. Запрошення відвідати СРСР надійшло від Юрія Дубініна, радянського посла в США, з яким Трамп познайомився у 1986 році в Нью-Йорку. Як згадував сам Трамп у своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» (1987), Дубінін захоплювався його успіхами в бізнесі, що, ймовірно, лестило молодому підприємцю. Офіційно поїздка мала на меті переговори про зведення розкішного готелю в самому серці Москви, неподалік Кремля. 4 липня 1987 року Трамп разом із дружиною Іваною прибув до столиці СРСР і зупинився в готелі «Національ», у номері, відомому як «Ленінський люкс». За даними колишніх працівників радянських спецслужб, цей номер перебував під постійним наглядом КДБ.
Організацією візиту займалося державне агентство «Інтурист», яке насправді було інструментом КДБ для стеження за іноземцями. Трамп відвідав кілька потенційних майданчиків для будівництва в Москві та Ленінграді (нині Санкт-Петербург), але проєкт так і не втілився в життя. Однією з головних причин невдачі стала фундаментальна невідповідність: у СРСР не визнавали приватної власності на землю, що суперечило принципам, на яких базувався бізнес Трампа. Проте цей візит, судячи з усього, залишив відбиток у його поглядах, що стало очевидним уже після повернення до США.
Роль КДБ: Маніпуляції та Психологічний Вплив
За словами Юрія Швеця, ексмайора КДБ, який у 1980-х роках працював у Вашингтоні під прикриттям журналіста ТАСС, Трамп привернув увагу радянської розвідки ще в 1977 році, коли одружився з чеською моделлю Іваною Зельнічковою. Швець, який згодом переїхав до США і став джерелом для книги Крейга Ангера «Американський компромат» (2021), стверджує, що КДБ розглядало Трампа як потенційну «ціль» через його психологічний профіль: самозакоханість, марнославство та чутливість до похвали.
Під час візиту до Москви в 1987 році, як стверджує Швець, КДБ застосувало тактику «шарм-офензиви». Агенти ретельно вивчили особистість Трампа і використали його слабкості, підживлюючи його самолюбство компліментами та натякаючи на його великий потенціал. Йому вселяли ідеї, які збігалися з інтересами СРСР, зокрема критику Заходу та його союзів. Швець згадував: «Йому говорили, що він — саме та людина, яка здатна змінити хід історії». Ці методи, відомі в КДБ як «активні заходи», дали плоди: незабаром після повернення до США Трамп почав озвучувати думки, які дивовижно перегукувалися з радянською пропагандою.
Уже у вересні 1987 року Трамп опублікував політичний маніфест у вигляді повносторінкових оголошень у таких виданнях, як The New York Times, The Washington Post і The Boston Globe. На це він витратив близько 100 тисяч доларів. У тексті під заголовком «Відкритий лист від Дональда Дж. Трампа» він різко засуджував союзників США, зокрема НАТО, за те, що вони, на його думку, покладаються на американську військову підтримку, не роблячи достатнього внеску. Така позиція була незвичною для американського суспільства того часу, але ідеально відповідала меті СРСР — посіяти розбрат між США та їхніми партнерами. За словами Швеця, у КДБ це вважали значним успіхом.
Факти та Припущення
Крім свідчень Швеця, у 2025 році колишній співробітник КДБ Алнур Муссаєв, який обіймав посаду глави служби безпеки Казахстану, заявив у соцмережах, що Трампа завербували в 1987 році під кодовим ім’ям «Краснов». Муссаєв стверджував, що брав участь у операціях 6-го управління КДБ, яке займалося вербуванням західних бізнесменів, але не надав доказів, посилаючись на те, що архіви зберігаються в Росії під контролем Путіна.
Інший ексспівробітник КДБ, Олег Калугін, який керував контррозвідкою, у 2018 році припустив, що Трампа могли скомпрометувати в Москві через влаштовані КДБ «розваги» за участю жінок. Однак підтверджень цьому немає. Відомо лише, що готель «Національ» був начинений пристроями для прослуховування, що було звичною практикою. Чи вдалося зібрати компромат — невідомо.
Розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера у 2019 році не виявило прямих доказів того, що Трамп свідомо співпрацював із Росією як агент. Водночас звіт не торкався контррозвідувальних аспектів його контактів із Москвою, що залишає поле для здогадок.
Потенційні Наслідки для США
Якщо припустити, що КДБ справді вплинуло на Трампа, його повернення до Білого дому в 2025 році після перемоги на виборах 2024 року викликає занепокоєння. Ось основні ризики:
1. **Послаблення Альянсів**: Критика Трампом західних партнерів і його ізоляціоністські погляди можуть підірвати позиції НАТО, що вигідно Росії.
2. **Можливість Шантажу**: Якщо в 1987 році КДБ зібрав компромат, Москва могла б використовувати його для тиску на Трампа, що пояснює його стриманість у критиці Путіна.
3. **Дестабілізація зсередини**: Постійні нападки Трампа на американські інститути — розвідку, суди, пресу — можуть бути відлунням радянських стратегій із підриву демократій.
4. **Фінансова Вразливість**: У 2000-х роках Трамп активно залучав російські інвестиції, що могло посилити його залежність від Кремля.
Підсумок
Візит Трампа до Москви в 1987 році навряд чи був простою випадковістю. КДБ, яке шукало важелі впливу на Захід, могло розгледіти в ньому ідеального кандидата — амбітного, але вразливого до маніпуляцій. Хоча немає незаперечних доказів його вербування, подальша поведінка Трампа — від антизахідних заяв у 1987 році до симпатій до Путіна в пізніші роки — свідчить про можливий успіх радянської «шарм-офензиви».
Для США це означає, що президент, який повернувся до влади в 2025 році, може бути частково сформований впливом іноземної держави. Навіть якщо Трамп не є агентом у класичному сенсі, його схильність до ізоляціонізму та захоплення авторитарними лідерами робить Америку вразливішою. Події 1987 року залишаються таємницею, але їхній відгомін продовжує впливати на політичну реальність США, нагадуючи про майстерність Росії в геополітичних іграх.